Про "перебиті" номери авто. Ухвала Верховного суду України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 23 вересня 1998 року

(Витяг)

У липні 1997 р. С. звернувся з позовом до управління ДАІ УМВС України в Одеській області про захист права власності. Позивач зазначав, що 27 січня 1995 р. за договором купівлі-продажу він придбав автомобіль "Мерседес-190 Д", зареєстрував його в Київському МРЕВ ДАІ Одеського міського УМВС України і постійно користувався ним. 15 травня 1997 р. працівниками ДАІ його автомобіль був затриманий за підозрою, що номери кузова перероблені, і поставлений на штрафний майданчик.

Висновком експертизи від 29 травня 1997 р. факт зміни номера кузова було підтверджено і встановлено його дійсний номер. Причетність позивача до зміни номера кузова органами дізнання не встановлено. За базою даних МВС України, держав СНД й Інтерполу автомобіль за дійсним номером кузова у розшуку та серед викрадених не рахується. Тому в порушенні кримінальної справи за цим фактом відмовлено.

Посилаючись на зазначені обставини, С. просив суд зобов'язати відповідачів повернути йому автомобіль без оплати його зберігання на штрафному майданчику, провести його перереєстрацію та не чинити перешкод у володінні, користуванні й розпорядженні ним або передачі його у власність іншій особі в майбутньому.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 1997 р. позов було задоволено. У касаційному порядку справа не розглядалась.

Постановою президії Одеського обласного суду від 10 червня 1998 р. відхилено протест заступника прокурора області щодо скасування рішення і постановлення нового про відмову в позові в частині вимог про зобов'язання відповідача не чинити позивачеві перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні автомобілем, а також перереєструвати автомобіль, поставити його на облік і видати технічний паспорт, у тому числі й у разі зміни власника.

Заступник Генерального прокурора України порушив у протесті питання про скасування зазначених рішень і постановлення нового про відмову в позові в частині зобов'язання управління ДАІ УМВС України в Одеській області не чинити перешкод позивачеві у перереєстрації автомобіля з видачею йому постійного технічного паспорта і постановленням на постійний облік, а МРЕВ - вчинити ці дії у випадку зміни власника автомобіля. Судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України протест задоволено з таких підстав.

Постановляючи рішення, районний суд виходив із того, що позивач, який придбав автомобіль за договором купівлі-продажу, є добросовісним набувачем і тому ніхто не вправі чинити йому перешкод у володінні, користуванні й розпорядженні автомобілем, а відповідач зобов'язаний видати позивачеві автомобіль, звільнити його від сплати витрат на утримання останнього на стоянці, перереєструвати автомобіль за позивачем з видачею технічного паспорта та постановленням на облік, а також вчинити ці дії в разі зміни власника.

Погоджуючись із таким рішенням і відхиляючи протест прокурора області, президія Одеського обласного суду послалася на ст. 41 Конституції України, згідно з якою кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Дійсно, і Конституцією України, і Законом від 7 лютого 1991 р. "Про власність" закріплено зазначені вище гарантії недоторканності приватної власності. Однак, у ст. 41 Конституції України йдеться також про те, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а п. 6 ст. 4 Закону "Про власність" передбачає, що у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.

Враховуючи специфіку експлуатації автомобіля як джерела підвищеної небезпеки і водночас об'єкта права власності, законодавець встановив деякі обмеження у діяльності власника.

Відповідно до ст. 37 Закону від 30 червня 1993 р. "Про дорожній рух" забороняється експлуатація транспортних засобів у разі, зокрема, невідповідності реєстраційних даних записам у свідоцтві про реєстрацію.

Згідно з п. 22 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок*, затверджених відповідно до ст. 34 названого Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1993 р. N 873 і чинних на час виникнення правовідносин, не приймаються до реєстрації та перереєстрації транспортні засоби, ідентифікаційні номери вузлів і агрегатів яких знищено або перероблено. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. N 1094, експлуатацію таких транспортних засобів забороняють.

____________
* Втратили чинність з 1 жовтня 1998 р. Нові Правила затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388.

Зобов'язуючи органи ДАІ не чинити позивачеві перешкод у користуванні й розпорядженні автомобілем, суди першої та наглядної інстанцій цих положень не врахували.

Рішення суду в частині зобов'язання відповідача безоплатно передати автомобіль у володіння позивачеві нічим не мотивовано і правового обгрунтування не містить.

За таких обставин постановлені судові рішення скасовано і справу направлено на новий розгляд.