Рішення суду про відшкодування шкоди комунальним підприємством

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом К. до Комунального підприємства "М" про відшкодування збитків, Б. до К., КП "М" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, встановив наступне.

Позивачка К. звернулась до суду з позовом про відшкодування збитків і просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 4670 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 21 січня 2002 р. близько 15-ї години вона на своїй автомашині рухалась по шляхопроводу в напрямку моста ім. Патона в м. Києві, а в цей час снігозбиральні машини, які належать відповідачеві, скидали з обочин проїзної частини шляхопроводу на середину сніг і саме перед її автомашиною було викинуто ковшем снігозбиральної автомашини великий обсяг снігу, в результаті чого вона загальмувала, її автомашину розвернуло і відбулося зіткнення її автомашини та автомашини "Хонда", за кермом якої знаходилась позивачка Б. В результаті цього зіткнення обидві автомашини отримали значні пошкодження. Ремонт автомашини для К. коштує 4670 грн. При цьому позивачка вважає, що аварійну ситуацію на дорозі створив відповідач, який відмовляється добровільно відшкодувати завдані їй матеріальні збитки.

Позивачка Б. в судовому засіданні заявила свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача КП "М" матеріальні збитки 14065 грн., моральні збитки в сумі 10000 грн. і судові витрати. Б. обґрунтовує свої вимоги тим, що в результаті створення відповідачем 21 січня 2002 р. аварійної ситуації на шляхопроводі біля моста ім. Патона в м. Києві її автомашині "Хонда" завдані значні пошкодження, вартість ремонту яких складає 14065 грн., а відмова відповідача КП "М" добровільно відшкодувати завдані збитки завдає моральної шкоди, яку вона оцінює в 10000 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що 21 січня 2002 р. снігозбиральна техніка, що належить КП "М", під час проведення робіт на шляхопроводі була відмежована попереджувальними знаками. Сніг був вологий. На момент зіткнення автомашин техніка на дорозі не працювала. А ДТП було зумовлено тим, що К. перевищила припустиму швидкість руху, чим і створила аварійну ситуацію. В зв'язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2002 р. снігозбиральні автомашини, які належать відповідачеві КП "М", працювали на шляхопроводі біля моста ім. Патона, згортаючи сніг з обочини дороги на проїзну частину. Попереджувальних знаків щодо робіт, які проводяться, на дорозі не знаходилось, рух автотранспорту не припинявся, весь автотранспорт рухався по шляхопроводу до моста ім. Патона. При цьому дві смуги проїзної частини були закидані снігом, які снігозбиральні автомашини вигортали від бордюру мостової. Близько 15 год. К., керуючи автомашиною ВАЗ-21083, рухалась по цьому шляхопроводу до моста ім. Патона по другій смузі в момент, коли снігозбиральна автомашина викинула перед її машиною ківш снігу на мостову, що змусило К. загальмувати, в результаті чого її автомашину занесло і вона зіткнулась з автомашиною "Хонда", за кермом якої була Б. та автомашиною ВАЗ-2105. В результаті цього зіткнення ВАЗ-21083 та "Хонда" отримали технічні пошкодження, ремонт яких оцінюється в розмірі відповідно 460 грн. та 14065 грн., що підтверджується актом технічного огляду автомашини ВАЗ-21083 від 5 лютого 2002 р., актом товарознавчої експертизи від 11 лютого 2002 р., актом огляду автомашини "Хонда" від 6 лютого 2002 р.

На місце ДТП було викликано працівників міліції, які склали акт огляду дороги на місці ДТП, в якому було вказано, що стан покриття дороги "сніговий накат", речовини проти слизькості дороги не застосовувались. Однак через деякий час слова з акта огляду дороги "сніговий накат" та "не застосовувались" працівниками міліції було закреслено, як встановлено прокурорською перевіркою і підтверджено показаннями свідка Т. в судовому засіданні, якого було викликано в судове засідання на прохання майстра З., працівника відповідача. Т. також підтвердив, що протокол про адміністративне правопорушення щодо К. було складено через декілька днів після ДТП зі слів дізнавача, працівника міліції, який і вказав, які дані необхідно вносити до цього протоколу, в т. ч. і пункт Правил дорожнього руху України, які нібито порушила К.

Факт фальсифікації цих документів працівником міліції на прохання З. встановлено прокурорською перевіркою, результати якої викладено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 червня 2002 р. та висновком розгляду листа начальника відділу прокуратури м. Києва Ж. від 1 червня 2002 р. Проведеною прокуратурою м. Києва перевіркою матеріалів ДТП встановлено, що ДТП на проїзній частині моста ім. Патона в м. Києві за участю водіїв К., Б., М. 21 січня 2001 р. сталося внаслідок порушення працівником КП "М" вимог ст. 12 Закону України "Про дорожній рух", де зазначено, що у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів необхідно невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасно попереджати учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла, оскільки працівниками відповідача КП "М" не було вжито передбачених законом заходів для очищення проїзної частини від снігової маси, не попереджено учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, а накиданням снігу на проїзну частину була створена небезпека руху, що потягло пошкодження транспортних засобів учасниць ДТП.

Свідки Х., Л., Ш. в судовому засіданні підтвердили, що 21 січня 2002 р. на місці ДТП проїзна частина була заслана снігом, знаків попередження, що на дорозі ведуться роботи, не було, хоча працювали снігозбиральні автомашини. Снігозбиральна техніка на момент ДТП працювала на дорозі, огорожі навколо техніки не було, на дорозі знаходились кучі снігу, зсунуті від бордюру.

Згідно висновку спеціаліста-автотехніка від 29 жовтня 2002 р., який він підтвердив в судовому засіданні, автомашина під управлінням К., потрапивши на незадовільне дорожнє покриття, а саме перешкоди руху у вигляді льодових фрагментів, попала у аварійну ситуацію, для неї виникли перешкоди подальшого руху і вона не мала іншого виходу, крім застосування екстремального гальмування або спроби здійснити безпечний об'їзд. В цій ситуації К. була позбавлена технічної можливості уникнути як шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, так і шляхом безпечного об'їзду перешкоди в даній ситуації, заносу і наступного зіткнення з автомашинами "Хонда" і ВАЗ 21053.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин ДТП суд піддає сумніву покази свідків, які є працівниками КП "М" і безпосередньо працювали на снігоприбиральній техніці 21 січня 2002 р. на місці ДТП, а отже, зацікавлені в результаті розгляду справи. Крім того, їх показання суперечать всім іншим неупередженим доказам, представленим в судовому засіданні.

Згідно ст. 440 ЦК України (1963 р.) шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що в результаті порушення відповідачем Закону України "Про дорожній рух" на шляхопроводу біля моста ім. Патона 21 січня 2002 р. була створена аварійна ситуація, в результаті якої сталась ДТП із заподіянням шкоди майну (автомашинам) позивачок. Між діяннями відповідача та результатом встановлено прямий причинний зв'язок, а тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних вимог К. і Б. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги Б. про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. визнано такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 2000 грн., оскільки на момент ДТП в автомашині Б. знаходилось двоє неповнолітніх дітей, які отримали психологічний стрес, до цього часу її автомашина не відремонтована,! вона позбавлена можливості нею користуватись, змушена витрачати свій час на відвідування різних установ і організацій з приводу ремонту автомашини, нервувати.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 75, 202 ЦК України (1963 р.), ст. 440, 440¹, 450 ЦК України, суд вирішив: позови задовольнити, стягнути з КП "М" на користь К. 4670 грн. матеріальних збитків, держмито в сумі 51 грн. і 250 грн. судових витрат, на користь Б. - 14065 грн. матеріальних збитків, 152 грн. держмита, 291 грн. судових витрат за оплату експертизи і 500 грн. за надання юридичних послуг.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом одного місяця.

____________